- зволокти
- —————————————————————————————зволокти́дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зволокти — див. зволікати … Український тлумачний словник
зволоктися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зволікати — а/ю, а/єш, недок., зволокти/ і зволочи/ти, лочу/, ло/чиш; мин. ч. зволі/к, локла/, локло/; док. 1) перех. Волочачи, тягнучи, збирати в одне місце. || Збираючи докупи, зосереджувати, зводити в одному місці кого , що небудь. || Збирати з поверхні… … Український тлумачний словник
зволікатися — а/юся, а/єшся, недок., зволокти/ся, лочу/ся, ло/чеишся; мин. ч. зволі/кся, локла/ся, локло/ся; док., розм. 1) Насилу підводитися, вставати, злазити з чого небудь. 2) тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3) тільки недок. Пас. до … Український тлумачний словник
позволікати — I а/ю, а/єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., неперех. Зволікати із чимось якийсь, тривалий час … Український тлумачний словник
згрібати — згребти (гребучи, збирати докупи, в одне місце), гребти, горнути, згортати, згорнути, громадити, згромаджувати, згромадити, загрібати, загребти, зволікати, зволокти, зволочити Пор. нагортати 1) … Словник синонімів української мови